Снігурка по панельній моді чи віра в Різдво.

Кожен наступний Новий рік починають чекати вже після 15 січня, коли пити вже нічого, та й немає за що. Цілий рік весь світ готується до новорічного торжества.

Всі ми будуємо плани, вибираємо наряди, ще з середини літа закуповуємо різдвяні подарунки, з травня місяця бронюємо новорічні гірськолижні тури... Усі – в очікуванні. Точно в такому ж очікуванні головні винуватці свята (і всіх його наслідків) – ряджені діди морози. Рука не піднімається писати їх з великої літери. Кожен раз, коли я виходжу в місто, щоб насолодитися загальним духом різдвяних святок, мене починає нудити після перших же поглядів на дідів морозів, що снують усюди.

– Мамочко, мамочко!! Ой, яка дівчинка гарнесенька, як тебе звати? Люся? Іди до дідуся на коліна! А ви, матуся – сфотографуйте нас!
Я вже давно знайома з такими розводами, а тому щиро посміхаюся і кажу, що фотоапарата немає і грошей на знімки теж немає. У відповідь моя дочка летить з колін так званого «діда мороза», а сам «герой» вже, абсолютно байдуже, спльовує собі під ноги, опускає бороду і кудись за плече кричить:
– Колян, хавати пішли!
У моєї 3-річної Люсі відвалюється щелепа, очі починають наповнюватися сльозами, і вона мовчки тикає пальчиком у бік «діда мороза», який швидко побіг до свого «друга».
Беру її на руки, заспокоюю, кажу, що в «дідуся» дуже багато справ, що він просто втомився, що ....

Розгублені діти, розгублені мами і татусі ... На Майдан хоч не приходь: чоловік 50 абияк одягнутих молодчиків і разом з ними точно такі ж Снігурки, виряджені і розцяцьковані за останньою панельною (вибачте) модою ... Для молоді це, ймовірно, здорово. Зняти (на фотоапарат) таку розкішну панночку. А діти? А як же діти? Адже до самої головної ялинки країни збігаються всі малюки Україні. Слава Богу – що не у всіх батьків вистачає коштів привезти на цей шабаш свою дитину! Підозрюю, що 50% дитячих розчарувань в істинності Діда мороза лежать саме у підніжжя головних міських ялинок.

– Гей, Васько, пива будеш?

Обертаюся подивитися, хто ж такий «Васько»: моложавого вигляду «Санта Клаус» підходить до прикрашеному синцями «діда мороза». Обидва опускають бороди (за присутності на площі не менше сотні дітей) і п'ють пиво (добре, якщо лише пиво). Поруч, скоріше за все підгодовані, патрульні курять. «Курить» весь Майдан ... У переносному сенсі.

А як же Свято? Як же дитяча Новорічна Мрія і ВІРА в казку? Невже це неважливо? Невже це коштує менше, ніж «15 гривень на ваш фотоапарат або 30 на наш»?
Адже костюм Діда мороза не просто одяг – це величезна відповідальність перед кожною зустрічною дитиною. Це вміння відповісти на будь-яке її запитання, пообіцяти реальний для батьків подарунок і ні в якому разі не зрадити віру малюка в новорічне диво.

Я довго думала над тим, як можна було б протистояти юрбі таких «казкових» персонажів. В даному випадку закон безсилий. Крім статті за розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і маленького адміністративного штрафу пред'явити нічого. Залучити певних осіб для роз'яснення «понять» в даному випадку – не гуманно. Єдине, до чого я змогла прийти – це суспільний бойкот. Але, в нашій країні – це просто нереально. Суспільству глибоко ... «все одно», як і чим дихають його, суспільства, діти.

Як же бути ...

Особисто для себе я бачу вирішення в добрих сімейних традиціях Різдвяної урочистості, де головним Чарівником виступає найближчий друг. Костюм (250 грн) в даному випадку обійдеться набагато дешевше, ніж виклик напівп'яного «діда мороза» додому (450 – 800 грн). А душевний спокій батьків при цьому буде підтримано неймовірною дитячою радістю і вдячністю.

Казка і чари – є невід'ємними частинами Новорічного настрою. Можна сказати – головні його складові.

Тільки разом ми можемо залишити їм шанс на життя.

Шановні Діди Морози і Снігуроньки, Санта Клауси і Ельфи, Різдвяні Ангели і Святі Миколаї! ... Шануйте святість ваших костюмів, поважайте віру дітей і людей у Різдво, любіть Новий Рік!

Зі Святом!



Лєра Крок.

Джерело: http://www.kobzary.com.ua