Ти про мене забув.

Нажаль, значна кількість творів (з числа лауреатів) не відповідає меті конкурсу, який присвячено 20-тій річниці Незалежності України. Таке враження, що автори надіслали перше, що «під руку» потрапило. Вважаю, що основним критерієм оцінки (звичайно при обов’язкових професіоналізмі та образності) повинна бути наявність у творі позитивних мотивів і перш за все почуття гордості за українську націю, за Україну, віра в непереможність українства; незважаючи на те, що болісних і скорботних сторінок в нашій героїчній історії багато. А деякі «віршотворці» взагалі Україну поставили на коліна, що після цього хочеться взяти в руки свічку і лягти у труну…
А такі вислови ЛАУРЕАТІВ про Україну, як: «Це ще не Україна, це лиш тлін…», «Ти піднімалась, як трава, зім’ята під моїм коліном», «На лаві сидячі, ми куримо разом», або «Ти корчила панянку для мене напоказ: у дорогій автівці п’ючи мартіні з ромом», «І, вона обезсилена, німо кона» і та ін. мене особисто болісно вражають і принижують нашу національну гордість і гідність. А як же відносно позбавлення від «комплексу меншовартості» і виховання в дусі високого патріотизму нашої молоді? Є над чим замислитись усім причетним до Слова… Деякі, гідні високої оцінки твори, взагалі не були відзначені… А Лариса Омельченко, Анна Багряна та ін.? Дуже сподобались талановиті твори Якушевої Валентини, Юрка Волощака, Софії Кримовської, Івана Бурмея, Руслани Манько та ін.. Це моя думка.

Людмила Степаненко
поетеса, перекладач, педагог, лауреат Всеукраїнського поетичного вернісажу «Троянди й виноград – 2008» ім. Максима Рильського.

Доброго дня, шановний пане Олександре.

Всі вірші будуть опубліковані на новому сайті. І Ви зможете їх почитати.
Ми не НСПУ і не Просвіта, які за державні кошти нагороджують своїх авторів. Технічні проблеми, які виникли на старому сайті привели до того, що нам довелося його закрити. Шкода, що це сталося саме під час прийому робіт на конкурс і ми не змогли виконати всі обіцяні умови.

Коментарі суддів будуть опубліковані і на новому сайті і в цьому блозі.

Повністю відповіді будуть 23-24. Вірші розміщені всі на їхньому сайті.

А Віталій Ткачук (виділено жирним) - переможець?
Дайте хоч вірша почитати) Сайт таки лежить довгувато-)

Настя, і тобі удачі!!! І взагалі, всім-всім!!!=))) Радий, що є такий конкурс, який обєднує людей, всю Україну)))))

Многая лета!!!
Успехов, вдохновения и удачи!

"Проблема в тому, що батьки не розмовляють українською мовою 1з дитиною, при тому позиціонуючи себе українцями." - маю сумніви стосовно такої тези. Ніяка це не проблема. Бовкнув голова, як у бочку пе...нув.
А от на рахунок посильної підтримки треба більше світла пролити. Дуже вже цікаво яким чином (прямо по пунктах) невідомі добродії будуть "поширювати мову".

Доброго дня, Алексей!
В первую очередь хочу поблагодарить за сообщение о полученом сборнике. Я очень волнуюсь за все отправленніе книги, но искренне верю, что каждая из них добереться до своего адресата.
И – конечно же – Спасибо Вам большое за отзыв об изданном сборнике! Вполне естественно, что будут споры, касающиеся текстов, исполнения, конкурса и т.д. Но Вы правы – главное, что нам все-таки удалось провести "Подорож Чумацьким шляхом" и, как следствие, зафиксировать его итог в выпущенной книге.
И терпения, и желания у нас достаточно. :)
заходите на официальный сайт Объединения www.kobzary.com.ua – читайте "текущие конкурсы" и участвуйте в наших следующих проектах.

успехов Вам во всем!
с уважением, –
Лера Крок.